НПАОП 0.00-7.11-12: чинні «Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників». Документ визначає, що саме зробити на підприємстві: облаштувати робочі місця, навчити людей, призначити відповідальних і стежити за обладнанням. У тексті три речі: кого стосуються вимоги, які обов’язки роботодавець не може перекласти на інших і що перевірити на своєму підприємстві першим.

Якщо робочі місця, навчання і контроль не організовані, під час перевірки відповідальним лишається роботодавець, навіть коли вже є служба охорони праці. Працівника без навчання до роботи не допускають.

Що регулює документ і кого він стосується

НПАОП 0.00-7.11-12 поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності і виду діяльності (розділ I п. 1.2). Це мінімум для кожного підприємства: безпечні робочі місця і приміщення, безпечне використання засобів праці, навчання працівників і узгодження робіт, якщо на одній території працюють кілька підприємств (розділ I п. 1.1).

Це не галузеві правила для конкретного обладнання. Документ не замінює Закон України «Про охорону праці». Закон у статтях 13, 15 і 18 визначає відповідальність роботодавця, створення служби охорони праці та правила допуску до роботи. НПАОП 0.00-7.11-12 розписує, як виконувати ці обов’язки щодня. Санітарних норм документ не стосується (розділ I п. 1.3).

Документ потрібен керівникам і спеціалістам служби охорони праці, а також фізичним особам-підприємцям, які використовують найману працю. Єдиного переліку для всіх немає: офіс і майданчик з підрядниками потребують різних відповідальних осіб, інструкцій і перевірок.

Щоб мати чинний текст під рукою, замовте НПАОП 0.00-7.11-12.

Які обов’язки роботодавець не може перекласти

Стаття 13 Закону покладає на роботодавця безпосередню відповідальність. Призначити службу охорони праці чи відповідальну особу недостатньо: обов’язок лишається за роботодавцем. Працівник дбає про власну безпеку (ст. 14), але не замінює роботодавця, коли треба оцінити небезпеки і допустити людину до роботи.

Кого призначають, залежить від підприємства. За статтею 15 Закону та НПАОП 0.00-4.35-04 службу охорони праці створюють, якщо на підприємстві 50 і більше працівників. Якщо працівників менше 50, функції служби виконують за сумісництвом. Якщо працівників менше 20, можна залучити стороннього спеціаліста. Окремо призначають осіб, відповідальних за дії в аварійних ситуаціях, та забезпечують їх підготовку і спорядження (розділ II п. 2.2). Евакуацію і першу допомогу організовує роботодавець (розділ II п. 2.4).

Роботи підвищеної небезпеки виконують за нарядами-допусками (розділ II п. 2.3). Якщо на майданчику працюють кілька підприємств, треба узгодити дії, проінструктувати залучених працівників, направити їх на медогляд і видати засоби захисту (розділ II п. 2.6). Без навчання, інструктажу і перевірки знань працівника до роботи не допускають (ст. 18 Закону; навчання за НПАОП 0.00-4.12-05, розділ II п. 2.5).

Ризики, допуск і документи, які підтверджують виконання

Спочатку оцінюють небезпеки, а не закуповують ЗІЗ. Розділ II п. 2.1 вимагає усунути небезпеку, якщо це реально, обмежити ту, якої не уникнути, і надати перевагу колективному захисту перед індивідуальним. Від цієї оцінки залежать інструкції, навчання і допуск до роботи.

Обладнання треба перевіряти регулярно. Засоби праці, безпечність яких залежить від монтажу, випробовують після встановлення, періодично, а також після кожного нового монтажу. Результати фіксують письмово (розділ VI пп. 1.3–1.4). Журнал технічного обслуговування має показувати стан обладнання на момент останнього огляду (розділ V п. 1.10). ЗІЗ потрібні там, де ризик лишився. Їх видає роботодавець за свій рахунок (ст. 8 Закону). Без справних засобів людину до роботи не ставлять.

Документи мають підтверджувати, що заходи реально виконані. Зазвичай це накази про призначення відповідальних, інструкції, протоколи навчання, журнали інструктажів, наряди-допуски, записи оглядів і облік ЗІЗ. Набір залежить від посад, обладнання і видів робіт.

Почніть з чотирьох питань: хто відповідає за охорону праці; які небезпеки є на робочих місцях; кого навчили і кого допустили до роботи; яке обладнання і захист реально використовують.

Підсумок

НПАОП 0.00-7.11-12 не замінює Закон і галузеві правила. Це мінімум вимог: робочі місця, навчання, відповідальні особи і контроль обладнання. Відповідальність лишається за роботодавцем, навіть якщо функції віддали службі охорони праці чи підряднику.

Щоб керівник і служба охорони праці мали чинний текст під рукою, замовте НПАОП 0.00-7.11-12.