Закон України № 4778-IX змінює правила цивільного захисту, містобудування та роботи з об’єктами підвищеної небезпеки. Для практичної роботи орієнтуйтеся на три дати: 8 березня, 8 червня та 8 вересня 2026 року. Кожна з них стосується окремої групи положень, тож для всіх вимог немає єдиної дати набрання чинності.

Закон ухвалено 10 лютого 2026 року, опубліковано в газеті «Голос України» 7 березня 2026 року. Його перехідні положення розподіляють ці зміни між трьома датами.

Три дати набрання чинності та головні напрями

З 8 березня 2026 року діють підпункти 22 і 23 пункту 1 розділу I та пункт 2 розділу II Закону. Вони стосуються повноважень вимагати документи, що посвідчують особу, у провадженнях про адміністративні правопорушення у сфері пожежної та техногенної безпеки, процедур керівництва й забезпечення реагування на надзвичайні ситуації, а також доручень Кабінету Міністрів щодо реалізації Закону.

8 червня 2026 року набрали чинності окремі містобудівні положення. Йдеться про окремі положення пункту 6 розділу I: правила для містобудівних умов щодо об’єктів на території кількох територіальних громад або областей, а також спеціальне подання документів у паперовій формі для об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів підприємств і організацій, що здійснюють оборонні закупівлі, а також військових та інших оборонних об’єктів, якщо документи містять відомості з грифом «Для службового користування». Такий паперовий режим діє в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування. Новий перелік вимог до укриттів у проєктній документації застосовується з 8 вересня, а не з 8 червня.

Для основної частини Закону № 4778-IX встановлено дату набрання чинності — 8 вересня 2026 року. До цієї групи належать нова модель планування захисних споруд, поняття захищеного простору та оновлена частина десята статті 31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон вносить зміни, зокрема, до Кодексу цивільного захисту України, законів про місцеве самоврядування, об’єкти підвищеної небезпеки та містобудівну діяльність. Для підприємства це означає кілька різних блоків роботи, а не один універсальний обов’язок.

Що змінюється для громад і підприємств

Схема захисних споруд

Комплексний план просторового розвитку території громади, генеральний план і детальний план території мають передбачати в межах наявної та перспективної житлової забудови розміщення захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення відповідно до визначеної потреби. Ці рішення відображають у схемі захисних споруд — складовій розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної документації на місцевому рівні.

До затвердження комплексного або генерального плану громада може розробити схему як окремий електронний документ. Рішення про її підготовку приймає сільський, селищний або міський голова, а в період воєнного стану — начальник військової адміністрації, якщо її утворено. Схему вносять до Реєстру будівельної діяльності; вихідними даними є відомості про населення, землі, забудову, інженерну й транспортну інфраструктуру та наявні укриття.

Окрема схема не проходить експертизу, стратегічну екологічну оцінку або громадське обговорення. Її розглядає архітектурно-містобудівна рада із залученням представників органу, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Реалізація рішень, зокрема будівництво укриттів публічного доступу, належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Центри безпеки та аварійно-рятувальні служби

Центр безпеки — спеціалізований об’єкт, у якому можуть працювати кілька екстрених служб: пожежне депо з диспетчерським пунктом, пункт базування бригади екстреної медичної допомоги, поліцейська станція. Громада може створити такий центр для комплексного реагування; порядок його створення та функціонування визначає Кабінет Міністрів України.

Закон також оновлює атестацію аварійно-рятувальних служб і рятувальників та електронний реєстр атестованих суб’єктів. Об’єкти суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику й окремі небезпечні території підлягають постійному обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі. Для гірничих об’єктів діють спеціальні правила щодо державних воєнізованих служб.

Об’єкти підвищеної небезпеки

Об’єкт ідентифікують за наявністю джерел небезпеки та кількістю небезпечних речовин. За результатами ідентифікації об’єкт відносять до 1, 2 або 3 класу або встановлюють, що він не є об’єктом підвищеної небезпеки. Матеріали ідентифікації вносять до Державного електронного реєстру; різні адреси одного оператора вважають окремими об’єктами.

Для об’єктів 1 і 2 класу оператор затверджує політику запобігання аваріям протягом 60 календарних днів після повідомлення про віднесення об’єкта до класу. Політику переглядають не рідше одного разу на п’ять років, а після затвердження оновлену політику надсилають компетентному органу протягом 20 календарних днів. Підприємству варто звірити ці строки з даними реєстру та документами з безпеки. Для цього можна використати порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

Вимоги до проєктування і перехідне правило

З 8 вересня 2026 року проєктна документація має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту для об’єктів класів наслідків СС2 і СС3, де постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично — понад 100 осіб, а також для інших об’єктів за переліком Кабінету Міністрів України. Розділ не розробляють для робіт із урядового переліку, які не потребують документів на виконання і не завершуються прийняттям об’єкта в експлуатацію.

У визначених законом випадках цей розділ має передбачати будівництво захисної споруди цивільного захисту та/або споруди подвійного призначення. Проєктні рішення повинні враховувати доступність для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Захисні споруди або споруди подвійного призначення обов’язково передбачають під час нового будівництва:

багатоквартирних будинків, гуртожитків і готелів класу СС2 або СС3, де постійно перебуватимуть понад 50 або періодично понад 100 осіб;
закладів освіти, закладів охорони здоров’я, що надають медичну та реабілітаційну допомогу, закладів соціального захисту та центрів надання адміністративних послуг;
вокзалів із пасажиропотоком від 1500 осіб на добу, об’єктів метрополітену, аеропортів, морських і річкових портів;
громадських будівель класу СС2 або СС3, де постійно перебуває понад 150 або періодично понад 500 осіб;
об’єктів, працівники яких підлягають укриттю у сховищах, об’єктів суб’єктів господарювання, віднесених або таких, що підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту, та об’єктів критичної інфраструктури I–IV категорій критичності, на яких передбачено постійне або періодичне перебування персоналу.

Під час реконструкції вимога діє, якщо змінюється функціональне призначення на один із визначених законом видів; реконструкція невідокремленої частини об’єкта є винятком.

Захищений простір — це приміщення або частина будівлі чи споруди, конструкції якої проєктують для зменшення впливу побічної дії звичайних засобів ураження під час воєнних дій або терористичних актів. У проєктній документації на нове будівництво багатоквартирних житлових будинків, громадських будівель і споруд його можна передбачити за ініціативою замовника. Захищений простір не входить до фонду захисних споруд, призначений насамперед для власників або користувачів, а допуск інших осіб залежить від їхнього рішення. Підвал, паркінг або кімната без вікон не набувають такого статусу без проєктних рішень і захисних властивостей, визначених будівельними нормами.

Вимоги частини десятої статті 31 застосовуються до об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано після набрання чинності Законом № 4778-IX. Якщо таке право отримано до 8 вересня 2026 року, наявність у розділі інженерно-технічних заходів проєктних рішень щодо будівництва захисної споруди або споруди подвійного призначення не є обов’язковою. Це перехідне правило не скасовує інших вимог цивільного захисту, будівельних норм і документації, чинних для конкретного проєкту.

Практичний чекліст замовника

Перед коригуванням проєкту зафіксуйте:

дату отримання права на виконання будівельних робіт;
вид робіт і функціональне призначення об’єкта;
клас наслідків та кількість людей;
категорію цивільного захисту або критичності;
наявність розділу інженерно-технічних заходів;
тип рішення: сховище, протирадіаційне укриття, споруда подвійного призначення чи захищений простір;
відповідність вимогам доступності та будівельним нормам.

Технічне обстеження визначає стан конструкцій будівлі та можливість її подальшої експлуатації. Воно не замінює проєктування розділу інженерно-технічних заходів і не перетворює приміщення на захисну споруду чи захищений простір. Для відповідальних працівників корисне навчання з безпечної експлуатації будівель і споруд, але воно не замінює проєктувальника або кваліфікованого фахівця з технічного обстеження.

Висновок

Закон № 4778-IX розподіляє зміни на три дати: 8 березня, 8 червня та 8 вересня 2026 року. Для будівельного проєкту вирішальними є категорія й характеристики об’єкта, склад проєктної документації та дата отримання права на роботи. Захисна споруда, споруда подвійного призначення і захищений простір мають різний правовий статус, тому їх не можна ототожнювати.

Щоб визначити потрібну підготовку для працівників, укажіть у заявці типи будівель, посади та завдання. Уточнити навчання з будівель і споруд.